Гіпотеза природного порядку мови — практичний огляд
Учні та викладачі мов часто припускають, що граматику слід викладати від «простого» до «складного». Спочатку теперішній час, потім минулий, потім умовний спосіб. Така послідовність здається логічною. Проте десятиліття досліджень свідчать про те, що учні засвоюють граматичні структури у фіксованому порядку, який не відповідає жодній підручниковій послідовності.
Це відкриття є ядром гіпотези природного порядку Stephen Krashen — однієї з п’яти гіпотез його теорії засвоєння другої мови. Розуміння цієї гіпотези змінює ваш підхід до граматики, ваші очікування від навчального процесу та те, як ви оцінюєте власний прогрес.
Що стверджує гіпотеза природного порядку
Krashen вперше сформулював гіпотезу природного порядку наприкінці 1970-х і формалізував її у Principles and Practice in Second Language Acquisition (1982, Pergamon Press). Гіпотеза стверджує, що учні засвоюють граматичні структури другої мови у передбачуваному порядку. Цей порядок значною мірою не залежить від послідовності, в якій структури викладаються на заняттях.
Іншими словами, навіть якщо викладач тренує закінчення третьої особи однини -s (he walks, she talks) на першому тижні, а прогресивне -ing (he is walking, she is talking) на десятому тижні, учні все одно засвоять -ing раніше, ніж -s. Порядок викладання не визначає порядок засвоєння. Це визначає щось внутрішнє в самому учневі.
Це сміливе твердження. Воно означає, що значна частина традиційного навчання граматики може бути невчасною — викладати структури до того, як учні готові їх засвоїти, і відкладати структури, які учні могли б засвоїти природно раніше.
Докази: дослідження морфем
Гіпотеза природного порядку ґрунтується на серії досліджень порядку, в якому учні засвоюють англійські граматичні морфеми — маленькі граматичні маркери на кшталт множини -s, минулого часу -ed, артиклів (a, the) та допоміжних дієслів.
Дослідження Brown (1973)
Знакове дослідження Roger Brown (1973, A First Language: The Early Stages, Harvard University Press) відстежило засвоєння 14 граматичних морфем у трьох дітей, які вивчали англійську як першу мову. Brown виявив стабільний порядок засвоєння.
Dulay and Burt (1973, 1974)
Heidi Dulay та Marina Burt провели фундаментальні дослідження засвоєння морфем другої мови дітьми. У своєму дослідженні 1974 року (“Natural sequences in child second language acquisition,” Language Learning) вони обстежили 250 дітей з іспаномовним і китаськомовним середовищем, які вивчали англійську.
Результати були вражаючими. Діти з обох мовних середовищ засвоювали англійські морфеми у надзвичайно подібному порядку. Ця узгодженість свідчила про те, що порядок засвоєння визначається властивостями англійської мови або універсальними когнітивними процесами, а не переносом із рідної мови.
Bailey, Madden, and Krashen (1974)
Bailey, Madden, and Krashen (1974, “Is there a ‘natural sequence’ in adult second language learning?” Language Learning) поширили дослідження морфем на дорослих учнів. Вони протестували 73 дорослих учнів ESL з різним мовним середовищем і виявили порядок засвоєння, дуже подібний до того, який ідентифікували Dulay and Burt у дітей.
Синтез Krashen
Krashen синтезував ці дослідження та запропонував загальний порядок засвоєння англійських морфем:
Засвоюються рано:
- Прогресивне -ing (I am reading)
- Множина -s (two books)
- Зв’язка “be” (She is tall)
Засвоюються в середині:
- Допоміжне “be” (He is running)
- Артиклі a, the
- Неправильний минулий час (went, saw, came)
Засвоюються пізно:
- Правильний минулий час -ed (walked, talked)
- Третя особа однини -s (she walks)
- Присвійне -s (Maria’s book)
Зверніть увагу на контрінтуїтивне: правильний минулий час -ed засвоюється після неправильного минулого часу. Учні правильно кажуть “went” раніше, ніж послідовно використовують “walked”. Вони також продукують “she walk” задовго після того, як знають правило додавання -s. Знання правила та засвоєння структури — це принципово різні речі.
Чому послідовність граматики не збігається з порядком засвоєння
Традиційні граматичні навчальні програми впорядковують структури за сприйнятою простотою або комунікативною корисністю. Проте дані про природний порядок свідчать, що внутрішня готовність, а не зовнішня послідовність, визначає, коли структура дійсно засвоюється.
Pienemann (1984, “Psychological constraints on the teachability of languages,” Studies in Second Language Acquisition) розробив гіпотезу навчуваності, яка безпосередньо адресує це питання. Pienemann запропонував, що навчання може сприяти засвоєнню лише тоді, коли учень готовий до розвитку на наступному етапі.
Це не означає, що навчання граматики марне. Швидше, це означає, що навчання є найефективнішим, коли воно спрямоване на структури, до засвоєння яких учень готовий. Навчання, яке вчасне, може прискорити засвоєння. Передчасне навчання не закріплюється, незалежно від якості пояснень чи обсягу тренувань.
Для тих, хто навчається самостійно, цей висновок має практичне значення. Якщо ви вивчили граматичне правило, ідеально розумієте його на папері, але постійно не можете застосувати його в розмові — ви, ймовірно, ще не готові засвоїти цю структуру. Продовжуйте зі значущим вхідним матеріалом, і структура з’явиться, коли ваша внутрішня система буде готова language learning consistency tips.
Зв’язок із зрозумілим вхідним матеріалом
Гіпотеза природного порядку тісно пов’язана з гіпотезою вхідного матеріалу Krashen, яка стверджує, що ми засвоюємо мову, отримуючи «зрозумілий вхідний матеріал», що трохи перевищує наш поточний рівень. Krashen називає це «i+1», де «i» — поточна компетенція учня, а «+1» — наступний природний крок.
Зв’язок працює так: якщо існує природний порядок, то в будь-який момент навчання є конкретні структури, до засвоєння яких ви готові. Зрозумілий вхідний матеріал рівня i+1 природно містить ці структури. Вам не потрібно ідентифікувати чи цілеспрямовано працювати з ними. Просто взаємодіючи зі значущим, трохи складнішим матеріалом, ви зустрічаєте структури, які ваш мозок готовий поглинути.
Krashen стверджує в The Input Hypothesis: Issues and Implications (1985, Longman), що саме так працює засвоєння першої мови. Діти не вивчають граматику через пряме навчання. Вони засвоюють її через масову експозицію зрозумілому вхідному матеріалу від батьків та оточення.
Для практичних цілей це означає, що екстенсивне читання та слухання — це не просто додатки до вивчення граматики. Вони є, мабуть, основним механізмом, через який засвоюються граматичні структури. Читання на відповідному рівні забезпечує постійний потік зрозумілого вхідного матеріалу, що містить структури на вашому рівні та трохи за його межами learn french through reading.
Критика та нюанси
Методологічні зауваження
Багато досліджень морфем покладалися на Bilingual Syntax Measure (BSM), конкретний тестовий інструмент. Деякі дослідники, включно з Rosansky (1976, “Methods and morphemes in second language acquisition research,” Language Learning), поставили під сумнів, чи точно BSM відображає засвоєння на відміну від стратегій виконання тесту.
Порядок проти послідовності
Гіпотеза описує загальний порядок, а не сувору послідовність. Учні не повністю опановують одну морфему перед початком засвоєння наступної. Натомість кілька структур розвиваються одночасно, причому деякі досягають точності раніше за інших.
Вплив першої мови
Хоча Dulay and Burt виявили подібний порядок у носіїв різних мов, подальші дослідження ідентифікували деякі ефекти першої мови. Проте ці ефекти, здається, модифікують порядок на маргіналіях, а не повністю його перевизначають.
За межами англійської
Більшість досліджень морфем зосереджувалися на англійській. Дослідження Johnston (1985) та інших ідентифікували розвиткові послідовності в інших мовах, включно з німецькою та шведською. Проте більш обґрунтоване твердження полягає в тому, що учні даної мови слідують приблизно передбачуваній послідовності.
Практичні висновки для тих, хто вивчає мови
1. Не панікуйте через граматичні помилки
Якщо ви постійно робите конкретну граматичну помилку, попри знання правила, ви, ймовірно, ще не засвоїли цю структуру. Це нормально й очікувано. Продовжуйте експозицію зрозумілому вхідному матеріалу — засвоєння врешті відбудеться.
2. Надавайте пріоритет вхідному матеріалу над тренуваннями
Граматичні тренування мають своє місце, особливо для підвищення усвідомлення структур. Проте самі по собі тренування не забезпечують засвоєння. Екстенсивне читання та слухання значущого змісту відповідного рівня більше сприяють граматичній точності з часом, ніж ізольовані граматичні вправи.
Підхід TortoLingua, заснований на читанні, відповідає цьому принципу, надаючи тексти відповідного рівня, що знайомлять учнів із граматичними структурами у природному контексті how reading helps language learning.
3. Довіряйте процесу
Якщо ви послідовно взаємодієте зі зрозумілим вхідним матеріалом, граматичні структури засвоюються навіть тоді, коли ви не бачите прогресу. Засвоєння здебільшого підсвідоме. Ви можете раптово виявити, що правильно використовуєте структуру, ніколи свідомо її не вивчивши.
4. Використовуйте вивчення граматики стратегічно
Навчання граматики найкорисніше як спосіб помітити структури у вхідному матеріалі. Коли ви вивчаєте граматичну тему, ви з більшою ймовірністю помічаєте її при читанні чи слуханні. Ця функція «помічання», описана Schmidt (1990, “The role of consciousness in second language learning,” Applied Linguistics), може сприяти засвоєнню, привертаючи увагу до структур, які учень готовий обробити.
5. Організуйте навчання гнучко
Якщо ваш підручник подає граматику в певному порядку і ви помічаєте, що деякі структури закріплюються, а інші ні — скоригуйте свій фокус відповідно. Приділяйте більше часу вхідному матеріалу, що містить структури, які ви природно засвоюєте, і не форсуйте ті, що ще не готові до появи. Повертайтеся до складних структур періодично — і ви можете виявити, що вони стали легшими завдяки загальному мовному зростанню.
Природний порядок в інших мовах
Хоча більшість досліджень зосереджувалися на англійській, загальний принцип застосовується до різних мов. Кожна цільова мова має свою розвиткову послідовність, якій учні, як правило, слідують.
Наприклад, учні німецької слідують передбачуваній послідовності засвоєння правил порядку слів. Учні іспанської засвоюють вживання умовного способу у передбачуваному порядку.
Якщо ви вивчаєте будь-яку мову, очікуйте, що деякі граматичні теми засвоюватимуться швидко, тоді як інші чинитимуть опір попри повторне вивчення. Ця варіація відображає природний порядок у дії, а не недолік ваших здібностей до навчання serbian for beginners guide.
Наслідки для самостійного навчання та застосунків
Сучасні застосунки та програми для самостійного вивчення мов по-різному враховують природний порядок. Програми, які наголошують на великому обсязі зрозумілого вхідного матеріалу (через читання та слухання), як правило, добре узгоджуються з природними процесами засвоєння.
При виборі інструментів і методів враховуйте такі питання:
- Чи надає програма великий обсяг зрозумілого вхідного матеріалу на моєму рівні?
- Чи дозволяє вона зустрічати граматику в контексті, а не лише через ізольовані правила?
- Чи терпить вона помилки в структурах, які я ще природно не засвоїв?
- Чи знайомить вона мене з різноманітним, значущим змістом, а не з повторюваними шаблонними тренуваннями?
Підсумок
Гіпотеза природного порядку пропонує потужне переосмислення для тих, хто вивчає мови. Засвоєння граматики — це не питання сили волі, інтелекту чи лише навчальних годин. Воно слідує шляху розвитку, яким ваш мозок рухається у своєму власному темпі, керований переважно експозицією зрозумілому вхідному матеріалу.
Ваше завдання як учня — не форсувати порядок. Ваше завдання — надати сировину: послідовний, значущий, відповідний рівню вхідний матеріал через читання, слухання та взаємодію. Граматика прийде. Вона може прийти не в тому порядку, який пропонує ваш підручник, і це абсолютно нормально. Довіряйте процесу, залишайтеся послідовними і дозвольте своєму мозку робити те, для чого він еволюціонував: засвоювати мову природно language learning consistency tips.
Зрештою, найкращий результат дає регулярність. Тому короткі сесії працюють краще, ніж рідкісні ривки. Крім того, поступове повторення робить матеріал стійкішим у пам’яті. Водночас варто тримати фокус на реальному застосуванні.